Все життя, ну добре, не все, останні років пятнадцять мене кидає з гуманітарної сфери в економічну і навпаки.

Після початкової школи я перейшла в гуманітарний клас. Їздила на олімпіади з мов і літератур, писала твори собі і друзям, одним словом, формувалася як акула пера. З 9 по 11 класи мої пройшли у фізико-технічному ліцеї, де я закохалася в алгебру, креслення і чорнявого Ярослава (але це вже лірика).

Потім був факультет Гуманітарних наук і Школа журналістики в Могилянці, короткий досвід роботи в щоденній газеті, щомісячному глянці, на кількох сайтах, аж поки у 2008 я почала вести блог, який за два роки став взуттєвим магазином. З усіма економічними наслідками.

Отак і живу - балансую між тим, що люблю, і тим, що в мене добре виходить. Що з цього фізика, а що лірика -  уже не відрізнити. Але найважливіше - це любити те, що робиш, і робити те, що любиш.